Еустома жовта /5 шт. / (Агровест) (10 пекетиків у пакованні)

Еустома — ніжна квітка на високих, струнких стеблах із сімейства Великодавкові. Його батьківщиною є обидві Америки, Африка й острови в Карибському морі. Гарні квіти сьогодні можна побачити на клумбах і в букетних композиціях, проте досвіду вирощування у квітів ще трохи та не всі секрети розкриті. І це не дивно, адже до 90-х років минулого століття квітка в культурі майже не стикався. Еустому можна побачити й під іншими іменами: лізіантус, «тюльпанова гіркочака», «техаський дзвіночок», «японська троянда», «ірландська троянда». Вишукані квіти зачаровують із першого погляду, а в умовах теплиці вони можуть зберігатися впродовж усього року.

Еустома — дворічна або багаторічна трав'яниста рослина, яка в садах помірного клімату вирощується як однолітник. Квітка має розгалужене, але тонке та чутливе кореневище без клубнів і цибулин. Вертикальні стебла розгалужені переважно у верхній частині. Вони досить високі та виростають до 1-1,2 м заввишки. Поверхня паростків гладка, темно-зелена. У місцях вузлів є потовщення.

Верхня частина стебла багаторазово розгалужується й утворює металіжне суцвіття. Кожна квітка має досить довгий квітковий колір. Усього на рослині може одночасно перебувати до 35 бутонів, які розкриваються по черзі, лише по кілька штук. Віночки у формі дзвіночка з вільними пелюстками можуть мати просту або махрову форму. Їхній діаметр досягає 5-8 см. Широкі м'які пелюстки з хвилястими краями забарвлюються у фіолетовий, білий, блакитний, рожевий, фіолетовий відтінки. Трапляються сорти з однотонними або строкатими пелюстками, з плавним переходом або смугами. Хоча видалі еустому схожа на троянду, вона ближче до махрового маку. Центральна частина квітки складається з тичинок середньої довжини з масивними пильовиками та розділеним на 3 частини стовпчиком зав'язки.

Після запилення дозрівають подовжені насінні коробочки. Під тонкими сухими стулками ховаються дрібні рудуваті насіння з вертикальними борозенками. Вони мають сплющену овальну форму.

Коротке, майже сидячи листя росте суборечно. Вони мають овальну або яйцеподібну форму зі звуженою основою та загостреним кінцем. Бічна поверхня суцільна, а поверхня — шкірка. Листва пофарбована в темно-зелений колір із симосовим восковим нальотом.